Вітаю всіх зацікавлених осіб!
Пропоную Вашій увазі підбірку документів, присвячених Першій світовій війні. Аналіз документів допоможе розширити уявлення про причини та перебіг подій ПСВ, удосконалить ваші вміння працювати з історичними джерелами. Бажаю успіхів!
ДОКУМЕНТ № 1
Голова Адміралтейства Великої Британії Уїнстон Черчілль про морську могутність Великої Британії
1911 р.
Я повинен чітко відкинути пропозицію про те, що Велика Британія може коли-небудь дозволити іншій морській державі наблизитися до неї так близько, щоб за допомогою морського тиску змінювати чи обмежувати її політичне життя [1, С. 67].
Запитання та завдання
1. Уважно прочитайте виступ У.Черчіля та дайте йому оцінку.
2. Чому він так був упевнений щодо британської могутності?
ДОКУМЕНТ № 2
З французького підручника історії
Війна не вірогідна, але можлива. Ось чому Франція залишається озброєною і завжди готовою себе захистити... Захищаючи Францію, ми захищаємо землю, на якій ми народжені, найкрасивішу й найщедрішу країну у світі… Франція найсправедливіша, свободолюбна і найгуманніша країна [1, С. 70].
Запитання та завдання
1. Прочитайте уважно документ та визначте як оцінюється майбутня війна?
2. Чому у шкільному підручнику нав’язується учням така думка про готовність Франції до війни?
ДОКУМЕНТ № 3
З промови міністра закордонних справ Німеччини Бернгарда фон Бюлова у Рейхстазі
11 грудня 1899р.
Ми вже не можемо стояти осторонь, як часто робили це раніше... Не можемо з тієї простої причини, що у нас тепер є інтереси у всіх частинах світу ... Швидке зростання нашого населення, безпрецедентне зростання нашої промисловості, ефективність нашої торгівлі, словом, величезний німецький народ спонукають нас втягуватися у світову економіку і світову політику. Коли існує колоніальна Велика Британія, коли постає Нова Франція, коли росіяни відкривають Азію, ми маємо право на розширення Німеччини не в сенсі завоювання, а розширення нашої торгівлі в мирних цілях... Ми не можемо і не будемо терпіти того, як утискується німецький народ... Якщо ми не матимемо флоту... ми поставимо під загрозу життєво важливі інтереси країни [1, С. 67].
Запитання та завдання
1. Ознайомтесь з текстом документу та оцініть його.
2. Визначте основні причини зростання зовнішньополітичної активності Німеччини.
3. Як ви розумієте слова: «..ми не можемо і не будемо терпіти того, як утискується німецький народ»?
ДОКУМЕНТ № 4
Англійський публіцист Сідней Лоу про перспективи світової війни
Справедлива і необхідна війна не більш жорстока, ніж хірургічна операція. Краще завдати хворому трохи болю і трохи замастити свої руки кров'ю, ніж дозволити хворобі розростися в ньому настільки, що він стане собі й усьому світу осоружним і помре у повільній агонії [1, С. 70].
ДОКУМЕНТ № 5
Французький письменник Абель Боннар про роль війни
Ми повинні прийняти її в усій її дикій поезії. Коли людина кидає себе в неї, це не її інстинкти обновляють її, але чесноти, яких вона набуває знову... Це війна все оновлює [1, С. 70].
Запитання та завдання
1. Прочитайте ці два документи та дайте їм оцінку.
2. Чи згодні ви з думками англійського та французького письменників про невідворотність війни?
ДОКУМЕНТ № 6
Англійський історик Джеймс Джолл про підготовку до війни
Сама по собі гонка озброєнь створює відчуття того, що війна була неминучою. І хоч уряди заявляли, що їх підготовка до оборонної війни була підтвердженням їх прагненням миру і їх волі запобігти агресії, насправді ж засоби залякування настільки ж провокують, наскільки стримують. У той час, коли деякі уряди були більше ніж інші готові розпочати війну, жоден уряд не був здатний відвернути війну і робив кроки, що наближали початок війни. [12, С. 5-6].
Запитання та завдання
1. Опрацюйте запропонований документ.
2. Назвіть основані причини гонки озброєнь напередодні війни.
3. Чи можна говорити про мир готуючись до оборонної війни?
ДОКУМЕНТ № 7
Закон про чисельність німецької армії мирного часу
27 березня 1911 р.
§ 1. З 1 квітня 1911 року чисельність німецької армії мирного часу буде щорічно поступово збільшуватися таким чином, щоб в 1915 бюджетному році вона досягла 515321 солдата, єфрейтора і обер-єфрейтора і залишалася на цьому рівні до 31 березня 1916 року.
ДОКУМЕНТ № 8
Закон про доповнення до закону від 27 березня 1911 року
14 червня 1912 року
Закон про чисельність німецької армії мирного часу доповнюється таким чином: 1) У § 1 замість 515321 буде значитися 544211 ..
ДОКУМЕНТ № 9
Закон про доповнення до законів від 27 березня 1911 р. і 14 червня 1912 р.
3 липня 1913 р.
Закони про чисельність німецької армії мирного часом 27 березня 1911 р. і 14 червня 1912 р. змінити таким чином: 1) У § 1, абзац 1, змінити 544211 на 661478 [7, С. 285].
Запитання та завдання
1. Ознайомтесь із текстом даних Законів та проаналізуйте цифровий матеріал.
2. Визначте тенденції збільшення німецької армії в 1911-1913 рр.
3. Як ви вважаєте, чому німецька влада постійно вносила зміни до чисельності армії.
УРОК 4
Причини та початок Першої світової війни
ДОКУМЕНТ № 1
Телеграма російського посла у Відні Шебеко міністру закордонних справ
28 червня 1914 р.
Сьогодні вранці в Сараєві спадкоємець престолу ерцгерцог Франц-Фердинанд і дружина його герцогиня Гогенберг обидва були вбиті вистрілом в них з револьвера людиною, за чутками, сербом. Імператор завтра повертається з Ішля до Відня [7, С. 292].
Запитання та завдання
1. Ознайомтесь із текстом документу.
2. Назвіть основні причини та привід до початку Першої світової війни.
ДОКУМЕНТ № 2
З повідомлення австро-угорського посла в Берліні про зустріч з Вільгельмом II
5 липня 1914 р.
Кайзер сказав мені, що ми можемо покластися на цілковиту підтримку Німеччини. На думку кайзера Вільгельма, не варто зволікати. Якщо між Австро-Угорщиною і Росією вибухне війна, то Німеччина стане на наш бік. Кайзер шкодуватиме, якщо ми не скористаємося теперішньою ситуацією, яка тепер усім нам на користь... [1, С. 75].
Запитання та завдання
1. Дайте оцінку намірам двох держав, що показані у документі.
2. Чому відкрито використовується слово «війна» і приближається її перспектива?
3. Визначте причини співпраці Німеччини та Австро-Угорщини.
4. Проаналізуйте документи № 1 і 2. Визначте за ними політику окремих учасників міжнародної кризи у зв'язку із Сараєвським убивством.
ДОКУМЕНТ № 3
Витяг з протоколу засідання австро-угорського уряду
7 липня 1914 р., Відень
Слухали: Боснійські справи. Дипломатичне виступ проти Сербії.
Голова відкриває засідання і зауважує, що рада міністрів скликана для обговорення заходів, які повинні бути прийняті для оздоровлення внутрішньополітичного лиха, що сталось в зв'язку з катастрофою в Сараєво ... Переговори в Берліні призвели до надзвичайно сприятливих результатів, і як кайзер Вільгельм, так і пан фон Бетман-Гольвег з усієї твердістю запевнили нас, що в разі військового ускладнення з Сербією ми буде мати безумовну підтримку Німеччини ...
Тому ясно, що збройний конфлікт із Сербією може мати наслідком війну з Росією ...
... У тривалих дебатах питання про війну обговорюється у всіх подробицях. На закінчення цих висловлювань можна констатувати:
1) що всі присутні бажають по можливості швидкого вирішення спору з Сербією в мирному або військовому дусі;
2) що рада міністрів готова приєднатися до думки королівського угорського голови ради міністрів про те, що спочатку слід провести мобілізацію, потім пред'явити до Сербії конкурентні вимоги і поставити їх перед нею, як ультиматум.
…Чисто дипломатичний успіх, коли б він закінчився цілковитим приниженням Сербії, не мав би цінності. Тому треба пред'явити Сербії настільки радикальні вимоги, щоб можна було заздалегідь передбачити їх відхилення і вдатися до радикального розв'язання питання через воєнне втручання [7, С. 292-293].
Запитання та завдання
1. Ознайомтесь із текстом запропонованого документу.
2. Чи згодні Ви з думкою, що Перша світова війна була фатально невідворотною? Які аргументи можете навести на підтвердження своєї точки зору?
3. Розкажіть про події, що передували його появі.
4. Чому айстро-угорський уряд прагнув висунути радикальні вимоги, які б привели до воєнних дій.
ДОКУМЕНТ № 4
З листа імператора Вільгельма II австрійському імператору Францу Йосифу І
1914 р.
Все повинно бути затопленим у вогні й крові, необхідно вбивати чоловіків і жінок, дітей і старих, не слід лишати жодного будинку, жодного дерева. За допомогою цих терористичних методів, єдиних, які спроможні залякати такий звироднілий народ, як французи, війну буде завершено менш ніж за 2 місяці. Якщо ж я візьму до уваги гуманні міркування, війна триватиме кілька років [3, С. 70].
Запитання та завдання
1. Уважно прочитайте текст документу.
2. Які методи ведення війни вважав можливими Вільгельм II? Чому?
3. З якою метою Німеччина готувалась до війни?
ДОКУМЕНТ № 5
З таємної «доповідної записки професорів» канцлерові Німеччини про цілі війни
1914 р.
Щоб забезпечити «тривалий мир», потрібно: а) у Франції грунтовно поліпшити наш західний кордон від Бельфору до моря. Треба завоювати частину північно-західного французького берега каналу, щоб мати стратегічні гарантії проти нападу Англії й дістати сприятливіший вихід до океану. На Францію треба накласти нещадно високу суму у вигляді воєнної контрибуції. Нам не слід також забувати, що Франція має порівняно великі колонії... б) втримання Бельгії народ вважає за питання честі, що не підлягає обговоренню... в) на кордоні з Росією треба створити з російських земель прикордонний пояс, доступний німецькій сільськогосподарській колонізації. Та ми не зупинимося перед тим, щоб указати й на російські остзейські провінції... г) оскільки ця війна є війною Англії проти впливу Німеччини на світовому ринку, на морі та в заокеанських країнах, то треба домогтися повернення на світовий ринок та забезпечити собі морські шляхи.
В Африці зведемо нашу колоніальну імперію. Та потрібні задовільні придбання і в інших частинах світу. Для забезпечення колоній необхідна свобода морів. Гарантії її: укріплена позиція на берегах Ла-Маншу; підрив ланцюга англійських опорних пунктів, що охоплюють усю земну кулю. Вдарити по Єгипту, хребту англійського світового владарювання. Контрибуції мають бути такими, щоб вони відшкодували державі її воєнні видатки... й дали б можливість відновити та розширити нашу військову могутність. [2, С. 9].
Запитання та завдання
1. Ознайомтесь із тексом документу та оцініть його.
2. Чи були можливості, щоб відвернути світову війну?
3. Як узгоджувалась колоніальна політика Німеччини із забезпеченням «тривалого миру»?
ДОКУМЕНТ № 6
Австрійський міністр закордонних справ Берхтольд сербському міністру закордонних справ
28 липня 1914 р., Відень
Так як королівський уряд Сербії не відповіло задовільним чином на ноту, передану йому 23 липня 1914 року австро-угорським посланником у Белграді, то уряд його величності змушений сам потурбуватися про захист своїх прав та інтересів і вдатися для цієї мети до зброї.
З цього моменту Австро-Угорщина вважає, що вона знаходиться в стані війни з Сербією [7, С. 293].
Запитання та завдання
1. Визначте основні причини, що привели до протистояння Австрії з Сербією.
ДОКУМЕНТ № 7
Витяги з ультиматуму Австро-Угорщини уряду Сербії
23 липня 1914 р.
«…3. Негайно вилучити з навчальних закладів Сербії… усе, що служить або може служити підтримці пропаганди проти Австро-Угорщини.
4. Усунути з військової служби і взагалі з адміністрації всіх офіцерів і чиновників, винних у пропаганді проти австро-угорської монархії...
6. Відкрити судове слідство проти учасників змови 28 червня... Органи, уповноважені імператорським і королівським урядами, візьмуть участь у належному розшуку.
7. Терміново приступити до затримання майора Войя Танкосича і Мілана Цигановича, чиновника сербської держави, скомпрометованих результатами сербського слідства.
9. Дати імператорському і королівському урядам пояснення з приводу невиправданих заяв вищих сербських чиновників, як у Сербії, так і за кордоном, які, незважаючи на офіційне становище, не соромляться після замаху 28 червня висловлюватися в інтерв'ю неприязним чином проти австро-угорської монархії...
10. Негайно повідомити імператорський і королівський уряди про здійснення заходів, передбачених названими вище пунктами».
Запитання та завдання
1. Чи можна вважати дії айстро-угорського уряду юридично грамотними?
2. Що в цьому документі було більше: бажання розв’язати війну чи навести порядок?
3. Чи не порушувала Австро-Угорщина суверенітету Сербії?
ДОКУМЕНТ № 8
Витяг з німецької ноти про оголошення війни Росії, врученої німецьким послом в Санкт-Петербурзі Пурталсом Сазонову,
19 липня (1 серпня) 1914 р., Санкт-Петербург
Німецький уряд побачив себе змушеним звернутися до уряду тобто в. імп. Всеросс. з наполяганням про припинення вказаних військових заходів. Так як Росія відмовилася задовольнити цю вимогу (не вважала за потрібне відповісти на цю вимога) і показала цією відмовою, що її дії спрямовані проти Німеччини, маю честь за наказом мого уряду повідомити вашому уряду наступне:
Є. в. імп., мій найясніший повелителю, від імені імперії, приймає виклик і вважає себе у стані війни з Россію [7, С. 293-294].
Запитання та завдання
1. Виходячи з положень документа назвіть причину оголошення війни Німеччиною Росії.
2. Як ви вважаєте, чи достатньо було підстав у німецької сторони для цього?
ДОКУМЕНТ № 9
Найвищий маніфест російського імператора Миколи Другого про оголошення війни (мовою оригіналу)
…СлЪдуя историческимъ своимъ завЪтамъ, Россiя, единая по вЪрЪ и крови съ славянскими народами, никогда не взирала на ихъ судьбу безучастно. Съ полнымъ единодушiемъ и особою силою пробудились братскiя чувства русскаго народа къ славянамъ въ послЪднiе дни, когда Австро-Венгрiя предъявила Сербiи завЪдомо непрiелемыя для Державнаго государства требованiя. ПрезрЪвъ уступчивый и миролюбивый отвЪтъ Сербскаго правительства, отвергнувъ доброжелательное посредничество Россiи Австрiя поспЪшно перешла въ вооруженное нападенiе, от крывъ бомбардировку беззащитнаго БЪлграда.
Вынужденные, въ силу создавшихся условiй, принять необходимыя миры предосторожности, Мы повелЪли привести армiю и флотъ на военное положенiе, но, дорожа кровью и достоянiемъ Нашихъ подданныхъ, прилагали всЪ усилiя къ мирному исходу начавшихся переговоровъ. Среди дружественныхъ сношенiй, союзная Австрии Германiя, вопреки Нашимъ надеждамъ на вЪковое доброе сосЪдство и не внемля завЪренiю Нашему, что принятыя мЪры отнюдь не имЪютъ враждебныхъ ей цЪлей, стала домогаться немедленной ихъ отмЪны и, встрЪтивъ отказъ въ этомъ требованiи,внезапно объявила Россiи войну.
НынЪ предстоитъ уже не заступаться только за несправедливо обиженную родственную Намъ страну,но оградить честь, достоинство, цЪлость Россiи и положенiе ея среди Великихъ Державъ. Мы непоколебимо вЪримъ;что на защиту Русской Земли дружно и самоотверженно встанутъ всЪ вЪрные Наши подданные.
Въ грозный часъ испытанiя да будутъ забыты внутреннiя распри.
Да укрЪпится еще тЪснЪе единенiе Царя съ Его народомъ, и да отразитъ Россiя, поднявшаяся какъ одинъ человЪкъ, дерзкiй натискъ врага.
Съ глубокою вЪрою въ правоту Нашего дела и смиреннымъ упованiемъ на Всемогущiй Промыселъ, Мы молитвенно призываемъ на Святую Русь и доблестныя войска Наши Божiе благословенiе. Данъ въ Санктъ-ПетербургЪ, въ двадцаты й день iюля, въ лЪто отъ Рождества Христова тысяча девятьсотъ четырнадцатое, Царствованiя же Нашего въ двадцатое [7, С. 294-295].
Запитання та завдання
1. Опрацюйте поданий документ та дайте йому оцінку.
2. Чи згодні ви з позицією висловленою російським імператором?
ДОКУМЕНТ № 10
Російське урядове повідомлення у зв'язку з оголошенням війни Німеччиною
20 липня (2 серпня) 1914 р., Санкт-Петербург
Внаслідок того, що в іноземній пресі з'явилося спотворений виклад подій останніх днів, міністерство закордонних справ вважає обов'язком дати наступний короткий огляд дипломатичних відносин за вказаний час.
Для відповіді на означену ноту (австро-угорська нота сербському уряду – Авт.) сербському уряду надавалося 48 годин.
Імп. уряд, довідавшись з повідомленого йому австро-угорським послом в С.-Петербурзі, після закінчення вже 17 годин, тексту врученої у Белграді ноти про сутність укладених вимог, не могло не угледіти, що деякі з таких по суті своїй були нездійсненними, деякі ж були пред'явлені в формі, несумісній з гідністю незалежної держави.
Вважаючи неприпустимим що полягає в таких вимогах применшення гідності Сербії і виявлену цим самим Австро-Угорщиною прагнення утвердити своє переважання на Балканах Російський уряд в самій дружній формі вказав Австро-Угорщині на бажаність піддати новому обговоренню пункти, що містилися в австро-угорської ноті. Австро-угорський уряд не визнав можливим погодитися па обговорення ноти.
Внаслідок такого способу дії австро-угорського уряду, всупереч заяві Росії, що вона не може залишитися байдужою до долі Сербії, імп. уряд визнав за необхідне оголосити мобілізацію київського, одеського, московського і казанського військових округів ...
Разом з тим імп. уряд заявив про готовність Росії, шляхом безпосередніх зносин з віденським кабінетом, або ж, згідно з пропозицією Великої Британії, шляхом конференції чотирьох незацікавлених безпосередньо великих держав - Англії, Франції, Німеччини та Італії - продовжувати переговори про мирне залагоджених спору.
Незважаючи на таке миролюбне повідомлення, німецький уряд 18/31 липня звернувся до російського уряду з вимогою до 12 години 19 липня (1 серпня) призупинити військові заходи, загрожуючи інакше приступити до загальної мобілізації.
На наступний день, 19 липня, німецький посол передав міністру закордонних справ від імені свого уряду оголошення війни [7, С. 295-296].
ДОКУМЕНТ № 11
Нота про оголошення Австро-Угорщиною війни Росії, вручена австро-угорським послом в Санкт-Петербурзі Сапарі міністру закордонних справ Сазонову
24 липня (6 серпня) 1914 р.
Беручи до уваги загрозливу позицію, зайняту Росією в конфлікті між австро-угорської монархією і Сербією, і маючи на увазі той факт, що внаслідок цього конфлікту Росія, згідно повідомлення берлінського кабінету, вважала за потрібне відкрити ворожі дії проти Німеччини і що остання знаходиться тому в стані війни з названої державою, Австро-Угорщина вважає себе рівним чином у стані війни з Росією, вважаючи з справжнього моменту [7, С. 297].
Запитання та завдання
1. Опрацюйте ці два документи та порівняйте їх.
2. Визначте хід подій перед початком бойових дій.
3. Чи можна вважати це повідомлення російського уряду правдивим документом з історії Першої світової війни?
4. Дайте оцінку відповіді німецької сторони на дії Росії напередодні війни.
ДОКУМЕНТ № 12
Німецька нота про оголошення війни Франції, вручена німецьким послом в Парижі Шеном французькому міністру іноземних справ Вівіані
23 серпня 1914 р.
Адміністративні та військові німецькі власті констатували, що деяка кількість явно виражених ворожих дій була скоєно на німецькій території французькими військовими льотчиками. Деякі з цих останніх очевидно порушили нейтральність Бельгії, здійснюючи польоти над територією цієї країни…
Я маю честь повідомити вашому прев-ству, що зважаючи на ці напади Німецька імперія вважає себе у стані війни з Францією в силу дій цієї останньої держави [7, С. 296].
ДОКУМЕНТ № 13
Англійська ультиматум Німеччини (Телеграма сера Е. Грея на ім'я британського посла в Берліні сера Едуарда Гошена)
4 серпня 1914 р.
Ми дізнаємося, що Німеччина звернулася до бельгійського міністра закордонних справ з нотою про те, що німецький уряд буде змушений привести у виконання, якщо потрібно силою зброї, заходи, що визнаються ним необхідними. Ми також отримали відомості, що недоторканність бельгійської території була порушена в Геммеріхе. За цих обставин на увазі того, що Німеччина відмовилась дати щодо Бельгії такі ж запевнення, які Франція дала минулого тижня у відповідь на наше прохання, звернену одночасно до Берліна і до Парижу, ми повинні повторити це прохання і просити, щоб задовольнили відповідь на неї і на мою телеграму від сьогоднішнього ранку до 12 годині ночі.
Якщо ні, то Вам доручається заявити, що уряд його вел. вважає себе змушеним прийняти всі заходи, що знаходяться в його владі, для підтримки нейтралітету Бельгії та для дотримання договору, в якому Німеччина є таким же учасником, як і ми самі [7, С. 296-297].
Запитання та завдання
1. Опрацюйте ці два документи та порівняйте їх.
2. Визначте правдивість позицій обох сторін, що належали країнам Антанти та Троїстого союзу.
3. Спробуйте побудувати нейтральну позицію, що могла відвести загрозу війни. Чи можливе це в умовах літа 1914 року?
ДОКУМЕНТ № 14
Спогади про битву під Танненбергом у серпні 1914 р.
Французький посол в Росії М. Палеолог
Битва... триває із жорстокістю. Яким би не був остаточний результат, достатньо вже того, що боротьба триває, щоб англійські і французькі війська мали час переформуватися в тилу і просунутися вперед [1, С. 80].
Солдат російського Каширського полку
...Наступ затих до 11-ї години. За цей час німцями був підготовлений артилерійський вогонь по Каширському полку з усіх боків з легких і важких гармат. Вогонь був надзвичайно сильним, стріляло не менше 100-150 гармат Здалеку здавалося, що каширці разом із землею піднесені в повітря. Врятуватися вдалося небагатьом... [1, С. 80].
Запитання та завдання
1. Уважно прочитайте два документи та порівняйте їх.
2. Оцініть ситуацію, що склалась під час бою.
3. Чи змінилась позиція французів щодо війни з тією, що була в липні 1914 р.?
ДОКУМЕНТ № 15
З таємної доповіді міністра закордонних справ Росії про цілі Антанти
14 вересня 1914 р.
1. Головна мета союзників - зламати могутність Німеччини та її претензії на військове й політичне панування...
2. Територіальні зміни повинні визначатися принципом національностей.
3. Росія приєднує до себе нижню течію Німану та східну частину Галичини, а до Царства Польського вона приєднує східну Познань, Сілезію та західну частину Галичини.
4. Франція повертає назад Ельзас-Лотарингію, додавши до неї яку хоче частину рейнської Пруссії та Палатинату.
5. Бельгія істотно розширює свою територію.
6. Шлезвіг-Голштінія повертається Данії...
9. Сербія приєднує до себе Боснію і Герцеговину, Далмацію та Північну Албанію…
11. Греція приєднує до себе південь Албанії, за винятком Валлони, яка відійде до Італії.
12. Англія, Франція та Японія поділять між собою німецькі колонії...
14. Німеччина й Австрія заплатять воєнну контрибуцію [2, С. 9].
Запитання та завдання
1. Ознайомтесь із тексом поданого документу.
2. Назвіть причини створення, склад і цілі Троїстого союзу й Антанти.
3. Розкрийте причини й характер першої світової війни.
4. На основі аналізу документу розкажіть про цілі держав у війні.
ДОКУМЕНТ № 16
Із спогадів французького Президента Р.Пуанкаре про наступ російських військ у серпні 1914 р.
...А на сході Європи все блискає той самий промінь світла: генерал де Лагіш[1] телеграфує, що останні успіхи росіян віддали в їхні руки Східну Пруссію. Залишаючи перед фортецями заслін з небагатьох регулярних військ та із резервів, ядро армій спільно кинуто на захід, причому дедалі енергійніше провадиться наступ у напрямку Берліна. У Галичині триває велика битва, що зав'язалася кілька днів тому. Чудові результати на сході, але на заході немає ще остаточних результатів. У всякому разі цей виступ російських армій полегшить наше становище на Східному фронті, і генерал Жоффр[2] надзвичайно вдячний за нього... [2, С. 14].
Запитання та завдання
1. Ознайомтесь із текстом документа та проаналізуйте його.
2. Визначте, як Р.Пуанкаре оцінював обороноздатність російських військ?
3. Чому російська армія мала кращі результати на Східному фронті, ніж на Західному?
УРОК 5
Воєнні кампанії та події 1915-1916 рр.
ДОКУМЕНТ № 1
Витяг з книги Еріха Марії Ремарка «На Західному фронті без змін»
Фронт - це клітка, і той, хто до неї потрапив, напружуючи нерви, чекає, що з ним буде далі. Ми сидимо за ґратами, що складаються з траєкторій снарядів; ми живемо в напруженому очікуванні невідомого. Ми віддані під владу випадку.
У сучасній позиційній війні бій вимагає знань і досвіду, солдат повинен знатися на місцевості, його вухо має тонко розпізнавати звуки, які видають снаряди в польоті та під час вибуху, він повинен уміти заздалегідь визначати місце, де снаряд упаде, знати, на яку відстань розлітаються осколки і як від них сховатися [5., С. 12–13].
Запитання та завдання
1) Проаналізуйте документ та визначте перспективи життя солдата на фронті.
2) Чому Перша світова війна в 1915-1916 рр. перетворилася в позиційну війну?
3) Назвіть причини такого становища.
ДОКУМЕНТ № 2
Лондонський договір Італії з Англією, Францією та Росією
Квітень 1915 р.
...Стаття 4. За мирним договором Італія отримає Трентино, Цизальпійський Тіроль... а також Трієст, графства Горицу і Градиску, всю Істрію...
Стаття 5. Італія отримає також провінцію Далмацію...
...Стаття 8. Італія отримає... острови Додеканесу...
...Стаття 11. При відшкодуванні воєнних витрат цієї війни Італія отримає частку, що відповідатиме її зусиллям і жертвам. [1, С. 82].
Запитання та завдання
1. Уважно прочитайте документ та назвіть його передумови.
2. Назвіть основні причини вступу Італії у війну на боці Антанти.
3. Чи можна вважати дипломатичними подібні рішення окремих країн?
ДОКУМЕНТ № 3
Декларація про вихід Італії з Троїстого союзу (Нота італійського посла у Відні Аварна на ім'я австро-угорського міністра закордонних справ Берхтольда)
4 травня 1915 р., Відень
Союз між Італією та Австро-Угорщиною представлявся при своєму виникненні в якості елемента і гарантії миру і насамперед мав головною своєю метою загальну захист.
Перед лицем пізніших подій і нового стану речей, яке склалося в результаті їх, уряди обох держав повинні були поставити собі іншу не менш істотну мету, і в процесі послідовних поновлень договору вони прагнули зберегти існування їх союзу, затвердивши принцип попередніх угод щодо Балкан з метою примирення суперечливих інтересів і тенденції обох держав…
Навпаки, Австро-Угорщина, протягом літа 1914 р., без будь-якої угоди з Італією, без найменшого попередження здійснила це але не звертаючи уваги на поради поміркованості, з якими звертався до неї королівський уряд, пред'явила Сербії 23 липня ультиматум, що став причиною і відправним пунктом справжньої європейської пожежі.
Австро-Угорщина, нехтуючи обов'язками, що випливають з договору, глибоко вразила Балканський півострів і створила стан, з якого їй одній призначалося отримати вигоду на шкоду інтересам самої великої важливості, які її союзник стільки разів захищав і проголошував…
Всі зусилля королівського уряду наштовхувалися на протидію імператорського і королівського уряду, яке по закінченні декількох місяців вирішилося всього-на-всього визнати особливі інтереси Італії в Валоні і обіцяє не задовольнити поступку територій в Трентіно, поступку, ніяким чином що не створює нормального виходу з положення ні з етнічної точки зору, ні з точки зору політичної або військової. Поступка ця, понад те, мала бути виконана лише в невизначений термін, тобто лише після закінчення війни…
Тому Італія, впевнена в своїй правоті, заявляє і проголошує, що вона повертає собі з цього моменту повну свободу дій і оголошує анульованим і позбавленим відтепер дії свій союзний договір з Австро-Угорщиною [7, С. 300-301].
Запитання та завдання
1. Опрацюйте поданий документ та дайте йому оцінку.
2. Визначте основні причини, що привели до виходу Італії з Троїстого союзу?
3. Чи згодні ви з позицією італійського уряду щодо дій Австро-Угорщини?
УРОК 6
Військові кампанії та основні битви 1917-1918 рр.
ДОКУМЕНТ № 4
Солдат П. Карнаухов про становище на австрійському фронті в 1916-1917 рр.
На передовій лінії траплялося, що солдати, побачивши противника, уже не стріляли. Інколи австрійці кричали: "Пане! Закінчуйте війну!". І кликали до себе росіян, а росіяни - австрійців. У нас ще з жовтня 1916 р. почалося братання з неприятелем, за що, звісно, немало перепадало від офіцерства. А в січні братання в нас уже стало звичним явищем.. Доходило до того, що наші солдати обмінювалися різними речами, даючи хліб, цукор і отримуючи ножика, бритву [1, С. 134].
Запитання та завдання
1. Уважно прочитайте документ та дайте оцінку.
2. Чому колишні противники перейшли до братання?
ДОКУМЕНТ № 5
В. Вільсон про вступ США у війну
Варто повести наш народ на війну, як він забуде, що колись існувала терпимість. Щоб воювати, потрібно бути жорстоким і безжальним, дух безжальної жорстокості проникне в самий характер нашого національного життя, заразить конгрес, суди, поліцейського на посту і людину з вулиці [1, С. 89].
ДОКУМЕНТ №
Витяг з Послання Президента США Вудро Вільсона до Конгресу США про оголошення війни Німеччині
2 квітня 1917р.
Я скликав конгрес на надзвичайну сесію, оскільки виникла необхідність зробити серйозний, дуже серйозний вибір політичного курсу причому зробити його негайно, і було б невірно і антиконституційно, якби я взяв на себе відповідальність зробити його самостійно. 3 лютого поточного року я офіційно представив вам надзвичайну заяву імперського уряду Німеччини про те, що починаючи з 1 лютого він має намір відмовитися від усіх обмежень, що накладаються законами або міркуваннями гуманності, використовувати свої субмарини, щоб топити будь-який корабель, який спробує наблизитися до портів Великої Британії та Ірландії або до західного узбережжя Європи або до будь-якого порту, що контролюється ворогами Німеччини в межах Середземного моря…
Кораблі будь-якого типу незалежно від їх національної приналежності, безжально вирушали на дно без попередження і без прояву намірів пощадити людей, що знаходяться на борту, або надати їм допомогу. Були навіть потоплені госпітальні кораблі і судна, що несли на своєму борту допомогу глибоко нещасному і бідному народу Бельгії, хоча саме німецький уряд надав цим судам право вільного проходу через особливо виділені райони. Ці кораблі, що мали розпізнавальні знаки, які не можна було ні з чим сплутати, пускалися на дно з таким же відсутністю співчуття і безрозсудною безпринципністю…
Були, проте, потоплені кораблі і загинули люди інших держав. Не робиться ніяких винятків. Виклик кинуто всьому людству.
Кожна нація має вирішити, як вона зустріне цей виклик. Прийняте нами рішення має ґрунтуватися на стриманості і розумній точці зору, у повній відповідності з нашим національним характером і нашою політикою…
Глибоко усвідомлюючи важкий і навіть трагічний характер зробленого мною кроку і пов'язану з ним серйозну відповідальність, але без коливання підкоряючись тому, що я вважаю своїм конституційним боргом, я пропоную, щоб конгрес оголосив курс, що проводиться його з недавніх пір імперський уряд Німеччини не чим іншим, як війною проти уряду і народу Сполучених Штатів.
Пропоную, щоб конгрес офіційно затвердив нав'язаний нам таким чином статус воюючої держави і зробив необхідні кроки не тільки для зміцнення оборони країни, але і для того, щоб, використовуючи всю свою міць і всі свої можливості, закликати уряд Німецької імперії до порядку і зупинити війну.
Ми не бажаємо ні завоювань, ні панування. Ми не шукаємо для себе ані контрибуцій, ані матеріального відшкодування за ті жертви, які добровільно будемо приносити. Ми тільки одні з борців за права людини...
Ми будемо битися за демократію за права тих, хто підкоряється властям щоб мати право голосу в своїх власних державах, за права і свободи малих народів, за загальне панування права створення такого союзу вільних народів, який принесе мир і безпеку всім народам і, нарешті, зробить сам світ вільним. Втіленню цього завдання ми можемо присвятити наше життя і нашу долю...
Ми знаємо, що настав день, коли на долю Америки випало щастя віддати свою кров і всі сили за принципи, що дали їй життя, щастя і цінується нею мир. З Божою допомогою у нього немає іншого шляху [7, С. 309-313].
Запитання та завдання
1. Уважно прочитайте запропоновані документи та дайте їм оцінку.
2. Розкажіть чому так говорив американський Президент?
3. Чи дійсно американське суспільство хотіло війни?
4. Як узгоджується сказане з політикою нейтралітету США?
5. Як ви розумієте сказане В.Вільсоном: «Ми тільки одні з борців за права людини...»?
ДОКУМЕНТ № 6
Резолюція конгресу Сполучених Штатів Америки про оголошення війни Німеччини
6 квітня 1917 р.
З огляду на те, що імп. німецький уряд вчинила повторні акти збройного виступу проти уряду і народу
Сполучених Штатів, американським сенатом і палатою представників, присутніми у складі американського конгресу, вирішено оголосити стан війни між Сполученими Штатами Америки та імп. німецьким урядом, яке було нав'язане Сполученим Штатам.
При цьому офіційно оголошується, що президент уповноважується використовувати всі морські і сухопутні збройні сили Штатів та ресурси уряду з метою ведення війни проти імп. німецького уряду і доведення конфлікту до успішного кінця. Всі необхідні для цього ресурси країни будуть надані в його розпорядження конгресом Штатів [7, С. 313-314].
Запитання та завдання
1. Опрацюйте поданий документ та визначте умови в яких він був прийнятий.
2. Складіть перелік основних причин оголошення війни Німеччині.
ДОКУМЕНТ № 7
Нота міністра закордонних справ Тимчасового російського уряду П.М. Мілюкова про завдання війни, вручена через російських представників союзним державам
18 квітня (1 травня) 1917 р.
27 березня цього року тимчасовий уряд опублікувало звернення до громадян, в якому міститься виклад поглядів уряду вільної Росії на завдання цієї війни…
Вороги наші останнім часом намагалися внести розбрат у міжсоюзні відносини, поширюючи нісенітні чутки, ніби Росія готова укласти сепаратний мир з серединними монархіями. Текст поданого документу найкраще спростовує подібні вимисли. Ви погляньте з нього, що висловлені тимчасовим урядом загальні положення цілком відповідають тим високим ідеям, які постійно висловлювалися аж до самого останнього часу багатьма видатними державними діячами союзних країн і які знайшли собі особливо яскраве вираження з боку нашого нового союзника, великої заатлантичної республіки, з виступів її президента. Уряд старого режиму, звичайно, не був в змозі засвоїти і розділити ці думки про визвольний характері війни, про створення міцних основ для мирного співмешкання народів, про самовизначення пригноблених національностей і т.п.
Але Росія звільнена може в даний час заговорити мовою, зрозумілою для передових демократій сучасного людства, і вона поспішає приєднати свій голос до голосів союзників. … всенародне прагнення довести світову війну до рішучої перемоги лише посилилося, завдяки свідомості загальної відповідалдьності всіх і кожного. Це прагнення стало більш дійсним, будучи зосередженим на близькому для всіх і очевидному завданні - вигнати ворога, котрий вторгся в самі межі нашої батьківщини. Само собою зрозуміло, як це і сказано в даному документі, тимчасовий уряд, захищаючи права нашої батьківщини, буде цілком дотримуватися зобов'язання, прийняті відносно наших союзників… [7, С. 305-306].
Запитання та завдання
1. Ознайомтесь із текстом даного документу.
2. Чи згодні ви з думкою Петра Мілюкова?
ДОКУМЕНТ № 8
З декларації Тимчасового уряду "Про цілі війни"
Мета вільної Росії - не панування над іншими народами..., не насильницьке загарбання чужих територій, а утвердження міцного миру на ґрунті самовизначення народів. Але російський народ не допустить, щоб його батьківщина вийшла із боротьби приниженою і надірваною в життєвих силах своїх. Ці засади будуть становити основу зовнішньої політики Тимчасового уряду [3, С. 78].
Запитання та завдання
1. Ознайомтесь з документом та назвіть причини його появи.
2. Визначте основні ідеї декларації?
3. Як Ви вважаєте, під чиїм тиском Тимчасовий уряд прийняв її?
ДОКУМЕНТ № 9
Про політичну ситуацію в світі після більшовицького перевороту в Росії
...Російське питання, стверджував я, є домінуючим фактором інтернаціонального становища, і до того часу, доки він залишається нерозв'язаним, не може бути стійкого миру в Європі. Понад те, надання Росії її власної долі могло б призвести до того, що Німеччина могла б в один прекрасний день забезпечити собі можливість розпоряджатися величезною людською силою Росії і її нечуваними мінеральними багатствами. В той же час дозволити більшовикам зміцнити своє становище означало б дозвіл їх агентам розповсюджувати руйнівні комуністичні доктрини на більшій частині Азії і Європи [2, С. 41].
...Черчілль вважав за необхідне використати керовану Англією Лігу Націй для того, щоб створити антинімецький фронт у Європі. Він стверджував, що «Ліга Націй найдієвішим чином об'єднує багато країн і об'єднує наш власний народ, дозволяючи загнуздати можливого агресора...» [2, С. 41].
Запитання та завдання
1. Ознайомтесь із текстом цих свідчень та порівняйте їх.
2. Які зміни в розстановку сил у світі вніс прихід більшовиків до влади?
3. Чи згодні ви з позицією Дж. Бюкенена?
ДОКУМЕНТ № 10
Цілі війни і умови миру («Чотирнадцять пунктів Вільсона»). Послання Конгресу
8 січня 1918 р.
... Програма миру в усьому світі є нашою програмою, і ця програма, єдина, на нашу думку, можлива програма, полягає в наступному:
1. Висновок в обстановці повної відкритості мирних договорів, після чого не допускаються приватні міжнародні домовленості будь-якого характеру, а дипломатія повинна завжди бути щирою та відкритою для громадськості.
2. Абсолютна свобода мореплавства у відкритому морі за межами територіальних вод, як в мирний, так і у воєнний час, за винятком тих випадків, коли відкрите море може бути закрито цілком або частково міжнародним актом з метою дотримання міжнародних угод.
3. Усунення, в тій мірі, в якій це представляється можливим, всіх економічних бар'єрів і установа рівності торгових умов для всіх держав, що підтримують мир і об'єдналися з метою його підтримки.
4. Проголошення і прийняття на себе відповідних зобов'язань гарантувати, що національні озброєння будуть скорочені до нижчої межі, що відповідає вимогам національної безпеки.
5. Вільне, об'єктивне і абсолютно неупереджене врегулювання всіх колоніальних претензій, засноване на суворому дотриманні принципу, згідно з яким при обговоренні всіх питань суверенітету інтереси конкретних народів повинні враховуватися нарівні зі справедливими вимогами тих урядів, чиї права належить визначити.
6. Звільнення всій російській території і таке врегулювання всіх питань, що стосуються Росії, яке могло б гарантувати саме плідна і саме вільне співробітництво всіх держав світу з метою надання Росії безперешкодної, нічим не утрудненою можливості самостійного визначення напрямку її політичного розвитку та національної політики; забезпечити Росії щирий привітний прийом в суспільство вільних держав при вільному виборі нею політичної системи, а також, крім привітного прийому, забезпечити всіляку допомогу, яка їй знадобиться і яку вона сама забажає. Ставлення до Росії з боку споріднених їй держав в майбутні місяці з'явиться серйозним випробуванням їхньої доброї волі, розуміння ними її потреб, а не власних інтересів, їх безкорисливого співчуття до неї.
7. Висновок з Бельгії всіх іноземних військ. Весь світ погодиться, що ця країна має бути відновлена в колишньому стані без будь-яких спроб обмежити її суверенітет, яким вона користується нарівні з іншими вільними державами. Ніяка інша акція не зіграє настільки ж важливої ролі, як ця, в справі відновлення довіри між державами до законів, які вони самі встановили для регулювання відносин один з одним. Без такої відновлювальної справедливість акції всі основи міжнародного права будуть навічно підірвані.
8. Вся французька територія повинна бути звільнена, її райони, які зазнали вторгнення, - повернуті. В ім'я забезпечення миру в загальних інтересах повинні бути виправлені всі несправедливості, допущені Пруссією щодо Франції в 1871 р. в тому, що стосується Ельзас-Лотарингії, і порушували мир у всьому світі протягом майже п'ятдесяти років.
9. Межі Італії повинні бути встановлені відповідно до чітко визначених державних територіальних розмежувань.
10. Народам Австро-Угорщини - країни, місце якої серед держав ми хочемо бачити гарантованим, повинна бути надана нічим не обмежена можливість самостійного розвитку.
11. З Румунії, Сербії і Чорногорії повинні бути виведені іноземні війська. Цим країнам необхідно повернути всі окуповані території; Сербії має бути наданий вільний і безпечний вихід до моря. Взаємини цих Балканських держав повинні будуть визначатися дружніми консультаціями відповідно до історично склалися визначеннями підданства і національної приналежності; цим Балканським державам повинні бути забезпечені міжнародні гарантії політичної і економічної незалежності та територіальної цілісності.
12. Турецьким регіонах сучасної Оттоманської імперії повинен бути гарантований надійний суверенітет. Всім народностям, що знаходяться нині під турецькою владою, слід гарантувати безпеку життя і надати можливість вільного, самостійного розвитку. Дарданелли повинні бути постійно відкриті для безперешкодного проходу суден і розвитку торгівлі всіх держав під міжнародні гарантії.
13. Повинно бути утворена незалежна Польська держава, яка включатиме території з безперечно польським населенням. Цій державі надається безперешкодний і безпечний вихід морю і гарантується політична та економічна незалежність. Його територіальна цілісність повинна бути гарантована міжнародною угодою.
14. Шляхом укладення особливих угод слід утворити союз держав з метою забезпечення рівних взаємних гарантій політичної незалежності та територіальної цілісності як великим, так і малим країнам ...
У тій мірі, в якій це стосується істотних виправлень допущених несправедливостей і правових претензій, ми вважаємо себе партнерами всіх держав і народів, що об'єдналися в боротьбі проти імперіалістів. Ми не можемо розділитися по інтересам і цілям. Ми разом до кінця ...
Вся запропонована мною програма заснована на принципі справедливості щодо всіх народів і народностей і їх права, незалежно від того, сильні вони або слабкі, жити нарівні з іншими народами в умовах свободи та безпеки. Жоден з елементів цієї системи міжнародної справедливість не буде довговічним, якщо в її основі не лежатиме цей принцип ... [7, С. 314-316].
Запитання та завдання
1. Ознайомтесь із тексом даного документу.
2. Назвіть причини появи «Чотирнадцяти пунктів».
3. Порівняйте положення «14 пунктів» з реальними умовами підписаного мирного договору. Які розбіжності були між цими двома документами?
4. Як пропонувалося вирішити проблему утворення національних суверенних держав у післявоєнній Європі?
5. Які питання міждержавних економічних стосунків зазначені у «14 пунктах»?
6. Яке значення мав цей документ для післявоєнного влаштування Європи?
ДОКУМЕНТ № 11
Німецька нота до США з пропозицією розпочати мирні переговори
3 жовтня 1918 р.
Німецький уряд просить президента Сполучених Штатів Америки взяти в свої руки встановлення миру, сповістити про це прохання всі воюючі держави і запросити їх послати уповноважених з метою початку переговорів. Воно приймає програму, виставлену президентом Сполучених Штатів Америки в посланні до конгресу від 8 січня 1918 року й у його пізніших заявах, зокрема в мові від 27 вересня, за основу мирних переговорів. Щоб уникнути подальшого кровопролиття, німецький уряд просить про негайне укладення загального перемир'я на суші, на воді і в повітрі [8, С. 114-115].
Запитання та завдання
1. Опрацюйте поданий документ.
2. Визначте, чому Німеччина стала ініціатором мирних переговорів?
3. Як вив вважаєте, чому саме було звернення до США?
ДОКУМЕНТ № 12
Договір про перемир'я між союзними державами і Болгарією
29 вересня 1918 р., Салоніки
Стаття 1. Негайна евакуація ... ще займаних в Греції та в Сербії територій. З цих територій не вивозитимуть ні худобу, ні хліб, ні будь-яке продовольство, При відході не буде причинятися ніякої шкоди. Болгарська адміністрація буде продовжувати діяти у частинах Болгарії, нині зайнятих союзниками.
Стаття 2. (Негайна демобілізація всій болгарської армії, окрім трьох піхотних дивізій і чотирьох кавалерійських полків для охорони східних кордонів, Добруджі і залізниць.)
...Стаття 7. Німеччина і Австро-Угорщина отримають чотиритижневий термін для догляду з Болгарії їхніх військ і військових органів. У той же термін повинні будуть покинути територію царства дипломатичні та консульські представники центральних держав, так само як і їх піддані. Накази про припинення військових дій будуть дані з моменту підписання цієї конвенції. [7, С. 319].
Запитання та завдання
1. Опрацюйте поданий документ та охарактеризуйте умови.
2. Чому з Болгарією перемир’я було підписано раніше інших держав?
ДОКУМЕНТ № 13
Перемир'я між союзниками і Туреччиною, укладена на британському кораблі «Агамемнон» у порту Мудре на острові Лемнос
30 жовтня 1918 р.
Ст. 1. Відкриття Дарданелл і Босфору і вільний доступ до Чорного моря. Військова окупація союзниками портів Дарданелл і Босфору.
Ст. 2. Надання союзникам місць розташування мін у турецьких водах і надання сприяння в їх траленні.
…Ст. 5. Негайна демобілізація турецької армії, крім військ, необхідних для охорони кордонів і для підтримки внутрішнього порядку ...
Ст. 6. Здача всіх військових судів, які нині в турецьких водах або у водах, зайнятих турками ...
…Ст. 14. Союзникам будуть дані пільги для купівлі вугілля, масел, мазуту і морського матеріалу, який можна буде отримати з турецьких джерел, після забезпечення потреб жоден з цих предметів не може бути вивезений.
Ст. 15. Будуть призначені союзні офіцери для спостереження за всіма залізницями, включаючи ті частини закавказьких доріг, які перебувають нині під контролем Туреччини і які повинні бути надані у вільне і повне розпорядження союзної влади з урахуванням потреб населення. З цієї постанови випливає, що союзники мають право займати Батум. Туреччина не зробить ніяких заперечень проти окупації Баку союзниками…
Ст. 23. Зобов'язання для Туреччини припинити всі зносини з центральними державами.
Ст. 25. Ворожі дії між союзниками і Туреччиною припиняться ... 31 жовтня 1918 року опівдні за місцевим часом [7, С. 316-318].
Запитання та завдання
1. Опрацюйте поданий документ та охарактеризуйте його.
2. Чи згодні ви з такими умовами перемир’я.
ДОКУМЕНТ № 14
Перемир'я між союзниками і Австро-Угорщиною, укладене на віллі Джюсті поблизу Серравалле (Падуя)
3 листопада 1918 р.
I. Військові положення
Ст. 1. Негайне припинення ворожих дій на землі, на морі і в повітрі.
Ст. 2. Повна демобілізація австро-угорської армії і негайний відхід всіх одиниць, які виробляють операції на фронті від Північного моря до Швейцарії…
Ст. 3 Евакуація всієї території, в яку Австро-Угорщина вторглася з початку війни ... Всі евакуйовані території будуть окуповані військами союзників та Сполучених Штатів Америки.
Збереження на місці всього військового матеріалу і залізниць противника, що знаходяться на підлягають евакуації територіях.
Здавання союзникам і Сполученим Штатам всього цього матеріалу, включаючи запаси вугілля і інші ...
Ст. 5. Повна евакуація протягом 15 днів всіх німецьких військ, не тільки на італійському і балканському фронтах, а й з усіх австро-угорських територій… [7, С. 318-319].
Запитання та завдання
1. Визначте особливості перемир’я на які мала пристати Австро-Угорщина.
2. Порівняйте умови перемир’я Австро-Угорщини з іншими державами.
ДОКУМЕНТ № 15
З угоди про Комп'єнське перемир'я між союзниками та Німеччиною
11 листопада 1918 р., поблизу Ретонд
[Уповноважені: союзників - Фош і Уеміс, Німеччини - Ерцбергер, Оберндорф, Вінтерфельд і Ванзелов.]
А. На Західному фронті
Стаття 1. Припинення воєнних дій на суходолі та в повітрі протягом 6 годин після підписання перемир'я.
Стаття 2. Негайна евакуація німецьких військ із зайнятих країн: Бельгії, Франції, Люксембургу, так само як і Ельзас-Лотарингії, яка мала бути здійснена протягом 15 днів...
Стаття 4. Поступка німецькою армією наступним військовим матеріалом: 5 тис. гармат, 25 тис. кулеметів, 3 тис. мінометів і 1700 аеропланів...
Стаття 5. Евакуація німецькими арміями місцевостей на лівому березі Рейну Місцевості на лівому березі Рейну будуть управлятися місцевими властями, але під контролем окупаційних військ союзників і Сполучених Штатів Війська союзників і Сполучених Штатів проведуть окупацію цих місцевостей гарнізонами, що займають головні переправи на Рейні (Майнц, Кобленц і Кельн) з передмостовими укріпленнями цих пунктів в районі 30 кілометрів на правому березі.
Буде створена на правому березі Рейну, від кордону Голландії до кордону Швейцари, нейтральна зона між рікою і лінією, проведеною паралельно передмостовим укріпленням 1 ріці в 10 кілометрах від них...
Стаття 6. Місцевості на лівому березі Рейну будуть керовані місцевою владою, але під контролем окупаційних військ союзників та Сполучених Штатів.
Стаття 7. (заборона пошкодження засобів сполучення і зв'язку та водних шляхів) Поступка союзниками 5 тисяч паровозів, 150 тисяч вагонів і 5 тисяч грузовиків Залишення на місці всього персоналу і матеріалу ельзас-лотаринзьких залізниць і наявних на них запасів вугілля і всього устаткування.
Стаття 9. Зміст окупаційних військ у Рейнських землях [не включаючи Ельзас-Лотарингії] буде на обов'язку німецького уряду.
Стаття 10. Негайна репатріація без взаємності ... всіх військовополонених, що належать до арміям союзників і Сполучених Штатів, включаючи перебувають під слідством і звинувачених ...
В. Положення про східні кордони Німеччини
Стаття 12. Усі німецькі війська, які зараз перебувають на територіях, що до війни були частиною Австро-Угорщини, Румунії й Туреччини, повинні негайно повернутися до Німеччини.
Усі німецькі війська, що тепер перебувають на територіях, з яких складалася до війни Росія, так само повинні повернутися в межі Німеччини... тільки-но союзники визнають, що для цього настав момент, узявши до уваги внутрішнє становище цих територій...
Стаття 13. Негайне приведення у виконання евакуації німецьких військ та відкликання всіх інструкторів, військовополонених і цивільних військових агентів Німеччини, що знаходяться на територіях Росії (в межах 1 серпня 1914 р.).
Стаття 14. Негайне припинення німецькими військами в Румунії і в Росії (в межах 1 серпня 1914) всіх реквізицій, захоплень або примусово заходів, з метою отримання коштів постачання, призначених для Німеччини.
Стаття 15. Відмова від договорів Бухарестського і Брест-Литовського і від додаткових договорів. .
Стаття 16. Союзники матимуть вільний доступ на території, евакуйовані німцями на східних кордонах, або через Данциг, або через Віслу, щоб мати можливість постачати продовольство населенню і з метою підтримання порядку...
С. У Східній Африці
Стаття 17. Евакуація в строк, який визначається союзниками, всіх во ¬ енних німецьких сил, що оперують у Східній Африці ...
D. Фінансові положення
Стаття 19. Не порушуючи ні в чому прав союзників і Сполучених Штатів, відмовитись в майбутньому від будь-яких вимог і претензій.
Відшкодування збитків...
Негайне повернення касової готівки Бельгійського Національного Банку... Повернення російського або румунського золота, взятого німцями або їм переданого.
Це золото буде зберігатися союзниками до укладення миру.
Е. Морські положення
Стаття 22. Здача союзникам і Сполученим Штатам усіх існуючих підводних човнів з їхнім озброєнням і спорядженням у портах, вказаних союзниками та Сполученими Штатами...
Підводні човни, які готові вийти в море, мусять покинути німецькі порти негайно після одержання по радіотелефону наказу відправитись у порт, призначений для їх здачі...
Стаття 23. Надводні німецькі військові судна, вказані союзниками і Сполученими Штатами, будуть негайно роззброєні, потім інтерновані в нейтральних портах або, коли такі відсутні, в союзних портах, указаних союзниками і Сполученими Штатами.
Стаття 25. Вільний вхід і вихід з Балтики для військових і торгових флотів союзних держав і держав, які об'єдналися, забезпечені шляхом окупації в Німеччині всіх портів, оборонних споруд, батарей і укріплень всякого роду на всіх фарватерах, що йдуть від Каггегату до Балтики, і шляхом травлення і руйнування всіх мін або загороджень в німецьких територіальних водах і поза ними...
Стаття 29. Евакуація Німеччиною всіх портів Чорного моря і передача союзникам і Сполученим Штатам усіх російських військових суден, захоплених німцями на Чорному морі…
Стаття 33. Ніяке переведення німецьких торгових суден під який-небудь нейтральний прапор не буде мати місця після підписання перемир'я.
F.Термін дії перемир'я
Стаття 34. Строк перемир'я визначається в 36 днів з правом продовження.
Під час цього терміну перемир'я може бути, якщо положення його не виконуватимуться, денонсована однією з договірних сторін, яка повинна буде попередити про те за 48 годин [9, С. 20-23].
Запитання та завдання
1. Проаналізуйте документ. Чому союзники диктували умови Німеччині?
2. Дайте оцінку вимогам, що висувалися в угоді про перемир'я?
3. На що могла сподіватися в таких умовах Росія?
4. Спробуйте дати пояснення 29-й статті.
5. Чи можна вважати справедливими умови Комп'єнського перемир'я? Поясніть свою думку.
6. Використайте документ спробуйте визначити основні підсумки Першої світової війни.
Детальніше тут: http://gritsenko-andrij-petrovich.webnode.com.ua/news/tema-No-1-peredumovi-viniknennya-pershoji-svitovoji-vijni-vijna-ta-jiji-naslidki/
Створіть свій власний сайт безкоштовно: http://www.webnode.com.ua
