10 клас. Профільний рівень. Питання до узагальнення з теми

 «Промислово розвинуті країни світу на початку ХХ ст.»

ПОНЯТТЯ: новітня історія, індустріалізація, індустріальне суспільство, науково-технічний прогрес, модернізація, «другий промисловий переворот», монополія, картель, синдикат, трест, концерн, акціонерне товариство, концентрація виробництва, урбанізація, міграція, демократія, тоталітаризм, протекціонізм, фритредерство, реформізм, лібералізм, консерватизм, соціал-демократія, пацифізм, фемінізм, Конгрес, демократи, республіканці, «справедливий курс», «нова демократія», «доктрина Монро», «політика великого кийка», «дипломатія долара», ліберали, консерватори, лейбористи, англо-бурська війна, домініон, рейхстаг, «світова політика», Третя республіка, Національні збори, радикали, республіканці,»велике міністерство», «світовий лихвар», Антанта, дуалістична монархія, «клаптикова імперія», Троїстий союз, абсолютна монархія, РСДРП(б), РСДРП(м), Третьочервнева монархія, столипінська реформа, президентська республіка, парламентська монархія, законодавча, виконавча та судова влада, нація, президентська республіка, профспілковий рух.

ПЕРСОНАЛІЇ: Т.Рузвельт, В.Вільсон, Д. Ллойд-Джордж, Г.Форд, Б. фон Бюлов, Вільгельм ІІ, Ж.Клемансо, Франц-Фердинанд, Микола ІІ, П.Столипін, С.Вітте.

ПИТАННЯ

1. Періодизація та загальна характеристика першого періоду новітньої історії.
2. Основні цінності та здобутки індустріальної цивілізації.
3. Основні тенденції світового розвитку в першому десятилітті ХХст.
4. Особливості економічного розвитку, політичного ладу та напрямки зовнішньої політики провідних країн світу.
5. Панівні політичні та суспільні рухи, діяльність основних політичних партій провідних країн світу
6. Спільні та відмінні риси державного устрою та  політичного життя розвинутих країн.
7. Реформізм як прояв політичної модернізації.
8. Спільні та відмінні риси зовнішньої політики провідних країн світу.
9. Зміни в соціальній структурі провідних країн світу.

ДОДАТКОВІ ЗАВДАННЯ

1. Скласти розгорнутий історичний портрет одного з політичних лідерів поч. ХХст.
2. Підготувати колаж, у якому відображені особливості становища однієї з провідних країн світу на поч. ХХст.
3. Підготувати презентацію, у якій відображено особливості становища однієї з провідних країн світу на поч. ХХст. або презентацію-історичний портрет одного з політичних діячів поч. ХХст.

Шановні учні! Пропоную тренувальні завдання до теми.

10 клас. Узагальнення з теми « Україна на початку ХХ століття»

Бажаю успіхів!

І. Визначте, про якого діяча 1-ї пол. ХХ ст.. йдеться в описі:

1. Активний діяч громадівського руху. Змушений був у 1887 р. залишити Україну. Був професором Вищої Школи Антропології у Парижі. Із 1905 р. працював професором у Петербурзькому університеті. Був учасником і організатором наукових експедицій в Україну. 

2. Голова Українського Наукового Товариства, яке було утворене у 1907 р. Найвидатніший історик України. Автор 10-томної «Історії України-Руси».

3. Почесний доктор Харківського університету. Викладала історію України на Вищих жіночих курсах у Петербурзі. Її праці з історії України користувалися широкою популярністю.

4. Боровся з поширенням інфекційних хвороб. Перші відкриття зробив на Одеській бактеріологічній станції. Працюючи лікарем, брав участь у боротьбі з чумою, холерою та іншими інфекційними хворобами на Поволжі і в Туркестані.

5. Один із найбільш популярних письменників і драматургів початку ХХ ст. Обрав реалістичний напрям своїх творів. Першим в українській літературі створив галерею образів революціонерів, що діють у складних психологічних ситуаціях.

6. Йому належить провідне місце в музичній культурі України початку ХХ ст. Писав музичні твори. Займався педагогічною діяльністю. Здійснював активну музичну і концертну діяльність. 

7. Український живописець. Створив ряд ліричних пейзажів України, розвивав у творчості тему історії українського козацтва. Виконав для Полтавського земства ряд великих історичних панно. (7б.)

ІІ. Тести

1. Прочитайте документ і виконайте завдання.

«Нехай наша історія сумна і невідрадна, нехай ми некультурні, нехай наші маси темні, подурені, ми все ж існуємо і хочемо далі існувати. І не тільки існувати як живі істоти, ми хочемо жити як люди, як громадяни, як члени вільної нації. Нас багато — цілих 30 мільйонів. Нам належить будуччина…

Ми існуємо, ми відчуваємо своє існування і своє індивідуальне національне «Я». Наша нація у своєму історичному процесі часто була не солідарна поміж окремими своїми частинами, але нині увесь світ української нації, що по всіх частинах України живе однією думкою, однією мрією, однією нацією: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна, від Карпатів аж по Кавказ». …Як не можна спинити річку, що, зламавши кригу навесні, бурхливо несеться до моря, так не можна спинити нації, що, прокинувшись до життя, ламає свої кайдани».

Завдання

1) Укажіть назву праці та її автора. 

2) Якого року вона була видана? 

3) У діяльності яких організацій брав участь її автор? 

4) Яку течію в українському національному русі він започаткував, а згодом і очолив? 

5) Як автор пояснює головну причину поразки визвольних змагань у попередні часи? 

6) Яке завдання національного руху в Н аддніпрянській Україні було вперше проголошено в цій праці? (6 б.)

2. Прочитайте текст і виконайте завдання.

«…Селяни дістають право вільного виходу з общини із закріпленням у власність окремих ділянок, які переходять до приватного володіння, з громадського наділу…

…Кожний господар, що володіє надільною землею за общинним правом, може в будь-який час вимагати закріплення за собою в приватну власність частини, яка належить йому, з визначеної землі…

… господарі, за якими закріплені в приватну власність ділянки общинної землі, зберігають за собою право користуватися в незмінній частині тими сіножатями, лісними та іншими угіддями, які надаються на спеціальних підставах…

Вимоги про закріплення в приватну власність частини з общинної землі ставляться через сільського старосту громаді, яка за ухвалою, прийнятою більшістю голосів, зобов’язана у місячний термін з дня подання заяви вказати ділянки, що переходять у приватне володіння господаря…»

Завдання

1) Про яку реформу йдеться в документі? 

2) Хто був її автором? Яку посаду він обіймав?

3) Якими були причини впровадження даної реформи? 

 4) У чому полягала її суть?

5) Які завдання переслідувала? (5б.)

Тестові завдання з множинною відповіддю.

3. Позначте чинники, які характеризують становище західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської імперії на початку ХХ ст.

1) Землі залишалися внутрішньою колонією Австро-Угорської імперії.

2) Починається формування основних галузей фабрично-заводської промисловості.

3) Починається новий період в історії нафтодобування.

4) У промисловості був великий приплив іноземного капіталу.

5) Промисловість розвивалася рівномірно по всій території.

6) Західноукраїнські землі залишалися сільськогосподарським краєм.

7) Селянство західноукраїнських земель було соціально однорідним. (4 б.)

4. Позначте назви національних та спортивно-фізкультурних організацій, які утворилися в  Галичині на початку ХХ ст.

1) «Молода Галичина»;

2) «Сокіл»;

3) «Січ»;

4) «Запорозька Січ»;

5) «Спілка»;

6) «Пласт»;

7) «Січові Стрільці (4 б.)

5. Укажіть факти, які свідчать про піднесення національного руху на території Наддніпрянської України в роки революції 1905–1907 рр.

1) Поява масових українських періодичних видань.

2) Початок утворення українських політичних партій.

3) Виникнення товариств «Просвіта».

4) Початок українізації освіти.

5) Діяльність українських громад у Державних Думах.

6) Утворення товариств «Сокіл» та «Січ».

7) Н адання українським землям автономії. (4 б.)

7. Установіть відповідність між назвами політичних партій та їхніми програмовими положеннями. (4б.)

А Українська революційна партія	1 Виступали за незалежну Україну, але згодом перемогла ідея автономії
Б Українська народна партія	2 Виступали за встановлення конституційного правління, проголошення демократичних прав і свобод, за автономію України у складі Російської Федерації
В Українська демократична партія	3 Виступали за проведення соціал-демократичних реформ, які призвели б до встановлення соціалістичного суспільства, за автономію України
Г_Українська соціал- демократична спілка	4 Виступали за проведення державних реформ, встановлення загальнонародної власності, за автономію України у складі Росії
	5 Виступали за політичну самостійність України (основне гасло «Україна для українців»)

8. Установіть відповідність між подіями, які відбулися в ході революції 1905–1906 рр., та їхніми учасниками. ( 2б.)

А Повстання на броненосці «Потьомкін»
Б Утворення української парламентської громади у І Державній Думі
В Збройна демонстрація військових частин міста Києва
Г Відкриття товариств «Просвіта»

1 Борис Жаданівський
2.Микола Аркас
3.Опанас Матюшенко
4.Петро Шмідт
5.Ілля Шраг

Всього:36 балів, 1 учнівський бал = 3 «сирих» бали.

ІСТОРИЧНІ АЛГОРИТМИ

Пропоную для організації роботи на уроці та виконання домашнього завдання історичні алгоритми

ВИКОНАННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ З ІСТОРІЇ

1.     Визначте, у якій послідовності краще виконувати завдання: усні завдання повинні чергуватися з письмовими; виконавши завдання з якогось предмета, слід переходити до найбільш близького до нього.

2.     Ознайомтеся зі змістом домашнього завдання. Якщо на уроці під час вивчення теми робилися якісь записи, їх обов’язково слід переглянути перед читанням відповідного параграфа підручника-це допоможе згадати дану тему.

3.     Прочитайте текст параграфа. Складіть за необхідності план вивченого матеріалу. Складання плану дозволяє досить легко засвоїти матеріал.

4.     Для запам’ятовування тексту зовсім не треба читати його по декілька разів поспіль. Необхідно в процесі читання звертати увагу на ключові слова, факти та їх опис, причинно-наслідкові зв’язки між ними. Вивчення тексту доцільно поєднувати з роботою над історичною картою.

5.     Після читання слід відповісти на питання до тексту та виконати завдання до нього.

6.     Завершивши роботу над запитаннями і завданнями, доцільно відновити послідовність викладу тексту, переказавши його усно.

7.     Не забувайте про самоконтроль! Перевіряйте свої знання не тільки зразу після закінчення роботи, а й через деякий час, щоб визначити міцність засвоєння навчального матеріалу.

 ЯК ПРАЦЮВАТИ З ПІДРУЧНИКОМ

1.Прочитайте назву параграфа. Визнач за змістом підручника, до якої теми він входить.

2.Спочатку прочитай параграф повністю. Уясни для себе його назву. На які частини він ділиться.

Потім починай вивчення за пунктами. Співстав назву пункту з його змістом, встанови значення нових слів та виразів. Зверни увагу на дати, імена історичних діячів, знайди на історичній карті всі необхідні об’єкти.

При роботі з текстом пам’ятай про  головні питання історика: що відбулося, де відбулося, коли відбулося. Подумай про причини та наслідки подій.

Зверни увагу на те, які події відбувалися в той час за межами України.

4. Ознайомившись зі змістом параграфа, дай відповіді на поставлені до нього питання. Розглянь малюнки.

5. Перекажи зміст спочатку за пунктами, а потім і весь параграф. Використовуй карту, ілюстрації у підручнику, вони допоможуть тобі добитися успіху. Краще переказувати текст вголос. Робота над переказом допоможе тобі розвинути пам’ять.

 Як рецензувати відповідь товариша

Оцінюючи відповідь товариша, подумай, наскільки він відповідає наступним вимогам:

1.     Повнота і правильність викладення фактів, висновків, датування подій.

2.     Послідовність і доказовість викладу.

3.     Використання і пояснення нових історичних термінів.

4.     Використання карти, хронології, цифрових даних.

5.     Відмітити мовні помилки ( непотрібні повтори, затянутість, бідність мови). Враховуючи зауваження, об’єктивно оціни відповідь. Намагайся спочатку відмітити позитивні моменти, а потім недоліки.

 ЯК ПРАЦЮВАТИ З ПОНЯТТЯМИ

1.    Прослухайте визначення поняття, яке дав учитель або прочитайте його в підручнику.

2.     Визначте, з якими раніше відомими вам поняттями воно пов’язане.

3.    Виділіть головні ознаки, які відрізняють дане поняття від  інших. Ці суттєві ознаки повинні увійти до визначення поняття.

4.    Проговоріть повністю поняття, запишіть його у зошит.

ЯК ВИДІЛЯТИ ГОЛОВНЕ

Головне-це думка, яка виражає зміст тексту.

1.    Уважно прочитайте весь текст.

2.    Розділіть текст на логічні частини.

3.    Виділіть у кожній частині головну думку, речення.

4.    Спираючись на свої записи, сформулюйте головну думку свого тексту.

ЯК ПОРІВНЮВАТИ

Поріняти- це значить знайти спільні та відмінні якості предметів, речей, співвідносячи їх за певними критеріями.

1.       Продумайте і складіть план порівняння предметів, подій, суспільних явищ.

·       Виділіть ознаки для порівняння, відкинувши несуттєві, залиште лише суттєві ознаки для порівняння;

·       Встановіть порядок порівняння цих ознак і, якщо це можливо, розташуйте їх за ступенем важливості, в залежності від провідної ознаки.

2.       Послідовно порівняйте за планом обидві події чи явища в їхньому розвитку.

3.       Зробіть розгорнуті висновки на основі порівняння, тобто встановіть схожість і відмінність, зміни в розвитку подій та явищ.

ЯК  УЗАГАЛЬНИТИ

Узагальнити-це значить знайти загальні ознаки і якості явища чи теми, які вивчаються.

1.     Уважно прочитайте завдання.

2.     Повторіть весь матеріал.

3.     Відберіть найбільш важливі моменти.

4.     Випишіть необхідні дані до таблиці, схеми чи складіть їх самі.

5.     Зробіть висновки.

ЯК ДОВОДИТИ

1.     Доведення складається з аргументів, рассуждения і висновку.

2.     Проаналізуйте завдання, уясніть, що вимагається довести.

3.     Визначте висновок, який будете доводити.

4.     Визначте джерело, яким будете користуватися для аргументації своїх висновок.

5.     Виділіть вагомі факти, які підтверджують ваш висновок і систематизуйте їх.

6.     Логічно побудуйте своє доведення, закінчіть його висновком.

 ХАРАКТЕРИСТИКА ВІЙНИ

1.Хронологічні межі війни .                                                           2.Країни-учасниці або військово-політичні блоки, які брали участь конфлікті.                                                                            

3 .Причини і характер війни.                                                            а)Основні протиріччя, які привели до війни;                                               

   б) підготовка до війни, співвідношення сил, плани сторін.                                  

  4. Хід війни (основні етапи)                                                                              

а) привід до війни та її початок;                                                     б) основні етапи та головні битви                                                    5. Закінчення війни, умови миру, підсумки.                                                    

6. Значення війни: економічні, політичні, соціальні та інші наслідки війни.   

                            

            ХАРАКТЕРИСТИКА ІСТОРИЧНОЇ ОСОБИ

1.     Біографічні відомості : коли народився, система виховання, найбільш важливі моменти в дитинстві, етапи життя.

2.     Особистісна характеристика ( характер, темперамент, пізнавальні здібності, обдарованість, потреби, спрямованість особистості).

3.     Соціальна діяльність особистості: світогляд, участь у політичному, суспільному, державному житті та ступінь впливу на нього. Результати діяльності та їх наслідки.

4.     Оцінка діяльності: значення для держави, суспільства, альтернативні оцінки діяльності особистості істориками та сучасниками.

5.     Моє власне ставлення до історичної особи.  

          ХАРАКТЕРИСТИКА РЕВОЛЮЦІЇ

1.   Причини революції.

2.   Задачі революції.

3.   Рушійні сили ( класи, які ставлять певні завдання у даній революції та реалізують їх.

4.   Клас-гегемон (керівник даної революції).

5.   Характер революції (визначається  за лозунгами, завданнями революції, а також за складом рушійних сил),

6.   Хід революції (основні етапи, їх коротка характеристика).

7.   Підсумки революції.

8.   Значення: міжнародне та внутрішнє.

           Як працювати з історичним документом?

1. З'ясуйте походження документа.

         1.1. Хто його автор?

         1.2. За яких історичних обставин він з'явився?

         1.3. Що являє собою документ за змістом і формою (опис історичної події сучасником, оцінка події істориком, законодавчий акт тощо).

2. З'ясуйте, яке завдання до документа ви повинні виконати і що для цього потрібно.

         2.1. Якщо документ має поглибити ваші знання про якесь історичне явище, подію чи особу, – пригадайте, що вам уже відомо про це.

3. Прочитайте текст документа, визначте значення понять і термінів, що містяться в ньому.

4. Спробуйте виконати завдання. Якщо ви не можете це зробити, визначте, що вам заважає.

         4.1. Зверніть увагу нате, як сформульовано завдання; можливо, ви не зрозуміли поставленої задачі.

         4.2. Прочитайте уважно й повільно документ іще раз, звертаючи увагу на зміст окремих речень.

      

   

       Вітаю вас у своєму блозі, шановні мої учні! Сподіваюся, блог допоможе вам зробити підготовку до уроків більш якісною та поглибить ваші знання з історії. Бажаю всім нам плідної співпраці і цікавого спілкування!